Актуальність теми

    Феноли  входять в реєстр найбільш небезпечних і токсичних органічних забруднювачів навколишнього середовища. Основним техногенним джерелом надходження фенолів до біосфери є промислові виробництва  паперу, барвників, лаків, медичних препаратів, меблів тощо. Крім того фенол та 1-нафтол є продуктами розпаду пестицидів. Токсичними є як фенол, так і продукти його окиснення та хлорування. Тому до моніторингу ступеня забруднення ґрунту і водних об’єктів фенолами висуваються жорсткі законодавчі вимоги. При визначенні  сполук фенольного ряду необхідно враховувати наступні аспекти: 1) токсичність фенольних сполук суттєво залежить від будови, тому їх визначення повинно бути селективним; 2) фенольним сполукам притаманне швидке хімічне та біохімічне окиснення, тому методи їх визначення мають бути експресними; 3) ГДК фенолу у водах становить 0.001 мг/л, тому методи його визначення повинні бути високочутливими. Одним із шляхів вирішення проблеми є розробка методів селективного вилучення фенольних сполук із матриці, що включають концентрування аналіту та його стабілізацію (консервування). На сьогодні визначення мікрокількостей фенолів проводять після їх твердофазної екстракції на органополімерах, активованому вугіллі чи хімічно модифікованих кремнеземах (ХМК) з закріпленими циклодекстринами чи октадецильними групами. Дія зазначених адсорбентів на фенольні сполуки не є специфічною, тому їх вилучення не є селективним та кількісним. Це знижує як межу виявлення фенолів, так і надійність аналізу. Додатковим недоліком відомих твердофазних адсорбентів є те, що вони не стабілізують пробу. Це зумовлює необхідність розробки нових твердофазних адсорбентів для селективного вилучення, концентрування та аналізу фенолів. Перспективним для вирішення проблеми моніторингу забруднення води фенолами та їх визначення є адсорбенти, які здатні до специфічної взаємодії з фенолами, що забезпечить високі коефіцієнти їх концентрування, селективність вилучення та стабілізацію проби. Для фенольних сполук, що мають активоване ароматичне кільце, такими адсорбентами можуть бути ХМК із ковалентно закріпленими групами арилдіазонію. Для полінітрофенолів перспективними є ХМК із закріпленими π-донорними сполуками. Іммобілізовані аналоги неіонних поверхнево-активних речовин є перспективними для селективного концентрування продуктів азосполучення фенолів. Поглинання названими адсорбентами фенольних сполук призводить до виникнення у них стійкого забарвлення. Це є передумовою для розробки тест-систем для виявлення та моніторингу забруднення води фенольними сполуками.