Актуальність теми

Композиційні органо-мінеральні матеріали застосовуються у високоефективній рідинній хроматографії, гетерофазному каталізі, як адсорбенти для виділення та концентрування іонів металів із розчинів. Найбільш широко досліджуються композиційні матеріали на основі органокремнеземів (ОК). Зокрема, розроблено методи отримання ОК з ковалентно іммобілізованими органічними основами та кислотами різної сили. Більшість протолітично-активних ОК отримують у декілька стадій, тому, через неповне перетворення іммобілізованих груп, вони можуть бути поліфункціональними – містити на поверхні одночасно групи різної природи. Зрозуміло, що хіміко-аналітичні властивості таких ОК будуть залежати від природи та концентрації всіх груп, що формують функціональних шар поверхні. Нехтування проблемою визначення складу функціонального шару ОК може призводити до невідтворюваності властивостей таких матеріалів, залежності їх властивостей від методу одержання. Для дослідження складу іммобілізованого шару ОК часто застосовують метод рН-метричного титрування. При його застосуванні необхідно враховувати протолітичну активність самої кремнеземної матриці, неможливість диференціації процесів, які відбуваються в розчині та на межі розділу фаз, а також кінетичні обмеження в інтервалі кислотності, що близькі до ізоелектричної точки ОК. Вплив кремнеземної матриці та наявність декількох типів функціональних груп ускладнюють, а інколи унеможливлюють одержання надійних результатів визначення кількісного складу закріпленого шару, лише за даними рН-метричного титрування і потребують використання додаткових методів дослідження.
Актуальність роботи полягала у пошуку альтернативного чи доповнюючого методу вивчення складу іммобілізованого шару на поверхні протолітично-активних ОК, який би був позбавлений недоліків методу рН-метрії. Такою альтернативою може стати метод кондуктометрії, що показав свою перспективність при вивченні ОК із закріпленими амінопропільними групами.