Актуальність теми

 

Сполуки селену відомі як активні антиоксиданти, їх вводять до складу біодобавок та вітамінів. У медичній практиці широко використовуються арсеновмісні лікувальні мінеральні води, що належать до окремої групи миш’якових. Водночас арсен та селен є одними з найбільш токсичних елементів, у різних формах вони негативно впливають практично на всі системи організму. Отже, при застосуванні сполук цих елементів з лікувальною метою надзвичайно важливим є дотримання рекомендованих доз, оскільки елементи, що проявляють лікувальний вплив на організм у мікрокількостях, при перевищенні допустимого вмісту можуть стати причиною виникнення багатьох захворювань і навіть спричинити смерть. Отже, контроль вмісту цих елементів у різних об’єктах є надзвичайно важливим завданням сучасної аналітичної хімії.

Для визначення арсену та селену найчастіше використовують методи атомно-абсорбційної спектроскопії (ААС) та мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (МС-ІЗП). Ці методи характеризуються високою чутливістю, однак і високою собівартістю аналізу, зумовленою використанням дорогого і складного обладнання та залученням висококваліфікованого персоналу. Доступнішими є спектрофотометричні (СФ), а у випадку селену ще й кінетичні методи. Втім, визначення мікроконцентрацій арсену та селену цими методами передбачає їх попереднє концентрування. Останнім часом все більшої популярності набувають методи сорбційного концентрування, які, на відміну від екстракційних, є екобезпечнішими. Серед твердих носіїв, що використовують для концентрування мікроелементів, особливе місце займають модифіковані високодисперсні кремнеземи, з огляду на їхні високі коефіцієнти концентрування, відсутність поглинання у видимій ділянці спектру, задовільні кінетичні характеристики та стійкість у широкому інтервалі рН. Раніше було показано, що кремнеземи, адсорбційно модифіковані четвертинними амонійними солями (ЧАС), ефективно вилучають з розчину органічні та деякі неорганічні аніони. У літературі відсутні дані щодо застосування таких сорбентів для вилучення та визначення арсену і селену. Поєднання сорбційного концентрування з подальшим детектуванням аналітичного сигналу безпосередньо у фазі концентрату має сприяти підвищенню чутливості і вибірковості методу. Даний підхід зарекомендував себе як перспективний при проведенні напівкількісного аналізу поза межами лабораторії завдяки застосуванню модифікованого сорбенту як готової тест-форми з можливістю наступного її транспортування до стаціонарної лабораторії для уточнення результатів інструментальними методами. Таким чином, актуальність дослідження визначається необхідністю розробки науково-теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо створення комбінованих сорбційно-спектроскопічних і тест-методів визначення мікрокількостей арсену та селену.