Висновки

Встановлено закономірності зміни основних параметрів - температури помутніння, об’єму та ліофільних властивостей міцелярних фаз, утворюваних у міцелярно-екстракційній системі неіонної ПАР ОП‑7. Знайдено чинники регулювання ліофільних властивостей системи. Встановлено кореляції температури помутніння з ліофільністю міцелярних фаз та іншими макропараметрами системи. Охарактеризовано вплив концентрації та форми субстрату на фазове розшарування у розчинах неіонної ПАР у присутності аліфатичних амінів.

Виявлено диференційований вплив водно-міцелярних розчинів ОП-7 на протоноакцепторні властивості аліфатичних амінів у залежності від числа атомів вуглецю в їх вуглеводневому радикалі. Проведено розділення амінів на групи гідрофобності, які характеризується специфічними кількісними параметрами зміни протоно­акцепторних властивостей у присутності неіонної ПАР. Проведено порівняння диференційованої дії відповідних міцелярних та емульсійних середовищ на протолітичні властивості субстратів кислотної та основної природи.

Показана специфіка міжфазового розподілу аліфатичних амінів у системі вода-міцелярна фаза неіонної ПАР у порівнянні з класичною рідин-рідинною екстракцією. Встановлено зв’язок ефективності розподілу амінів з концентраційними умовами у системі та ліофільними властивостями міцелярної фази. Виявлена суттєва залежність внесків метиленової та аміногрупи у коефіцієнт розподілу аліфатичних амінів від концентрації неіонної ПАР та субстрату. Встановлено різний характер впливу концентраційного фактору на інкременти молекулярних фрагментів амінів різних груп гідрофобності.

Розрахунками вільної енергії пересольватації молекулярних фрагментів аліфатичних амінів при міцелярній екстракції фазами неіонної ПАР показано універсальний характер та обґрунтовано розділення органічних субстратів по групах гідрофобності. Встановлено особливості міжфазового розподілу аліфатичних амінів у залежності від довжини їх вуглеводневого радикалу. Показано домінування ролі гідрофобного зв’язування при міцелярній екстракції високогідрофобних субстратів.

Досліджено міцелярну екстракцію кобальту, нікелю, купруму, плюмбуму, цинку та кадмію у вигляді карбоксилатних, амінних та амінокарбоксилатних комплексів у фазу неіонних ОП‑7 та Triton X-100 при температурі помутніння. Показано домінування впливу гідрофобності ліганду на параметри розподілу комплексів. Встановлено зумовлений організованістю приймаючої фази антикооперативнний  вплив  гідрофобності карбонової кислоти та аміну на ефективність міцелярної екстракції амінокарбоксилатів нікелю.

Дослідження розподілу індивідуальних катіонних ПАР, їх асоціатів з аніонними ПАР, трикомпонентних комплексів срібла з азореагентами та катіонними ПАР показало суттєву залежність ефективності міцелярно-екстракційного вилучення субстрату від довжини вуглеводневого радикалу катіонної ПАР. Встановлено явище гідрофобної відповідності, яке полягає у суттєвому підвищенні ефективності екстракції при відповідності гідрофобних властивостей субстрату та міцелярної фази неіонної ПАР.

Підтверджено ефективність поєднання міцелярної екстракції металів фазами поверхнево-активних речовин з їх визначенням методом атомно-абсорбційної спектроскопії, у тому числі з електротермічною атомізацією. Охарактеризовано вплив ПАР різних типів на характеристики полуменевого ААС визначення ряду важких металів.

Розроблено методики: міцелярно-екстракційного концентрування кобальту та нікелю, групового міцелярно-екстракційного концентрування купруму, цинку, плюмбуму, кадмію, кобальту та нікелю каприновою кислотою та октиламіном для полуменевого атомно-абсорбційного визначення у природних та стічних водах; міцелярно-екстракційного концентрування срібла з 1-(2-тіазолілазо)-2-нафтолом для електротермічного атомно-абсорбційного визначення у мінеральних водах. Хіміко-аналітичні та метрологічні характеристики розроблених методик забезпечують їх придатність для визначення вмісту металів у реальних об’єктах на рівні ГДК та нижче.