Висновки

1.      Встановлено, що кремнеземи з іммобілізованими на їх поверхні солями арилдіазонію (SiO2-СД та SiO2-ДА) є ефективними адсорбентами для селективного вилучення з водних розчинів 1-нафтолу та фенолу. Селективність вилучення досягається специфічністю хімічної взаємодії фенольних сполук із закріпленими на поверхні азогрупами.

2.      Поглинання 1-нафтолу та фенолу з розчину на SiO2-СД та SiO2-ДА відбувається за рахунок їх хемосорбції з утворенням іммобілізованого азобарвника. Показано, що у діапазоні рН 4-7 зазначені адсорбенти селективно вилучають 1-нафтол з утворенням забарвлених продуктів, що дозволяє визначати його методом ЕСДВ на рівні ГДК та нижче. Визначенню не заважають 100-кратні кількості фенолу та резорцину, 30-кратні пірокатехіну,  стехіометричні кількості 2-нафтолу.

3.      Кремнезем, що має на поверхні іммобілізовані групи 2,3,5-трифенілтетразолію (SiО2-SO3-Ph3Taz+) селективно та кількісно вилучає з водних розчинів пікринову кислоту в інтервалі рН 3-8 за рахунок утворення міжмолекулярних π-комплексів між адсорбатом та іммобілізованими на поверхні адсорбенту групами.

4.      Фізико-хімічними методами доведено, що феноли у формі іонних асоціатів їх азопохідних з цетилтриметиламоній бромідом селективно та обернено вилучаються кремнеземом, на поверхні якого ковалентно закріплені групи поліоксиетильованого ізооктилфенолу (SiO2-ТХ), в той час як фенол та азопохідні практично не сорбуються.

5.      Встановлено переваги синтезу силікагелю з групами солі арилдіазонію закріпленої за іонообмінним механізмом у порівнянні з ковалентним. Вони полягають у простоті синтезу (використання водного розчину при іммобілізації, зменшення затрат часу) та отриманні гідролітично стійкого адсорбенту з більшою концентрацією активних груп на поверхні.

6.      Розроблено методики сорбційно-твердофазно-спектроскопічного, сорбційно-фотометричного, сорбційно-кольорометричного, сорбційно-хромато-мас-спектро­мет­рич­ного визначення фенолів за допомогою одержаних твердофазних екстрагентів у водах різного хімічного складу. Методи забезпечують визначення фенолів у водних розчинах на рівні ГДК і нижче з поєднанням візуального моніторингу забруднення об’єктів та консервування проби.