Актуальність теми.

Одним з основних напрямків розвитку сучасної аналітичної хімії є створення простих, екобезпечних, чутливих та селективних гібридних методик визначення мікро­компонентів, які поєднують попереднє концентрування з подальшим визначенням фізичними або фізико-хімічними методами. Міцелярна екстракція фазами неіонних ПАР при температурі помутніння є високоефективним та еко­безпечним методом концентрування мікрокомпонентів, що інтенсивно розвивається останнім часом. Досягнення високих коефіцієнтів концентрування, селективність, легкість сполу­чення з спектрофотометричним, атомно-абсорбційним, хроматографічними та електрохімічними методами аналізу дозволяє ефективно застосовувати екстракцію фазами НПАР для створення високочутливих гібридних аналітичних методик. Ефективність використання міцелярної екстракції для розробки таких методик у значній мірі залежить від природи визначуваної речовини або її аналітичної форми. Однак, питання впливу гідрофобності, структури та заряду субстрату на його розподіл між водою та міцелярною фазою залишається відкритим. Рекомендації по вибору оптимального комплексоутворювача для досягнення повноти екстракції металів та створенню ефективних міцелярно-екстракційних систем у цілому в літературі також відсутні. Дослідження в цьому напрямку дали б змогу передбачати поведінку субстратів, зокрема, прогнозувати розподіл органічних речовин та металокомплексів у системі вода – фаза НПАР.

Таким чином, актуальність дослідження обумовлюється необхідністю розробки теоретичних засад та практичних рекомендацій по створенню оптимальних міцелярно-екстракційних систем для концентрування мікрокомпонентів.

Метою роботи є:

1.     з’ясування впливу загальної гідрофобності, структури молекули та заряду субстрату на його розподіл між водою та міцелярною фазою при температурі помутніння; пошук шляхів передбачення коефіцієнтів розподілу речовин у системі вода ‑ фаза НПАР;

2.     розробка теоретичних засад та практичних рекомендацій по створенню оптимальних міцелярно-екстракційних систем для концентрування мікрокомпонентів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати такі задачі:

ü     дослідити вплив основних факторів на фазове розшарування у водних розчинах неіонних ПАР при температурі помутніння;

ü     вивчити розподіл електролітів різної природи між водою та міцелярною фазою НПАР при температурі помутніння;

ü     дослідити міцелярну екстракцію аліфатичних та ароматичних кар­бо­нових кислот та карбоксилатів металів фазами неіонних ПАР;

ü     дослідити розподіл органічних аналітичних реагентів різних класів та їх комплексів з металами між водою та міцелярною фазою НПАР;

ü     встановити кількісний зв’язок між гідрофобністю, структурою молекули субстрату та коефіцієнтом його розподілу в системі вода – фаза НПАР.