НАУКОВА РАДА ПО ПРОБЛЕМІ «АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ» АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ЙОГО НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ


В 60-і роки назріла необхідність створення в Україні Наукової ради, що об'єднав би фахівців з аналітичної хімії й координував науково-дослідні роботи в цій області. У грудні 1968 р. відповідно до постанови Президії АН УРСР була організована наукова рада «Фізико-хімічні методи аналізу» у наступніому складі: Н. С. Полуектов (голова), И. В. Пятницький (заступник голови), Н. А. Тищенко (відповідальний секретар), В. А. Назаренко, А. Т. Пилипенко, К. Б. Яцимирсьий і ін.

Наукова рада по проблемі «Аналітична хімія» Академії наук Української РСР створений при Відділенні хімії й хімічної технології в червні 1970 р. Він працює на базі відділу аналітичної хімії Інституту колоїдної хімії й хімії води АН УРСР. Його функції полягають у координації науково-дослідних робіт в області аналітичної хімії в Україні, а з 1975р. - і Молдавії. У раду по проблемі «Аналітична хімія» входило 28 чоловік, у тому числі академік АН УРСР А. Т. Пилипенко (голова), А. І. Волкова (секретар), академік АН УРСР Н. С. Полуектов, професор І. В. Пятницький (заступники голови). Члени ради по проблемі «Аналітична хімія» АН УРСР входили до складу Наукової ради АН СРСР і його різних секцій (академіки АН   УРСР Н. С. Полуектов і К. Б. Яцимирський, член-кореспондент АН УРСР В. А. Назаренко, доктори хімічних наук І. В. Пятницький і Ю. І. Усатенко й ін.).

Наукова рада по проблемі «Аналітична хімія» НАНУ координує роботи відділу аналітичної хімії Інституту колоїдної хімії й хімії води НАНУ, відділів фізико-хімічних методів аналізу, фізичної хімії координаційних сполук і біонеорганічної хімії Інституту фізичної хімії НАНУ, відділів аналітичної хімії й фізико-хімії координаційних сполук, молекулярної структури й спектроскопії Фізико-хімічного інституту НАНУ, 26 кафедр аналітичної хімії вищих навчальних закладів і багатьох відділів науково-дослідних інститутів України й Молдавії.

Наукова рада по проблемі «Аналітична хімія» разом з науковими установами бере участь в організації й проведенні конференцій, нарад по різних галузях аналітичної хімії. У його завдання входить забезпечення регулярною науковою інформацією періодичних видань, а також координація й планування випуску монографій по різних питаннях аналітичної хімії.

Більшу практичну роль для поширення наукової інформації, а також для обміну досвідом роботи хіміків-аналітиків грає регулярне проведення координаційних нарад Наукової ради. Перша така нарада була проведена в 1970 р. в Ужгороді разом з Науковою радою по проблемі «Неорганічна хімія». На нараді обговорювався сучасний стан робіт з хімії координаційних сполук і по люмінесцентному аналізі рідкісноземельних елементів (К. Б. Яцимирський і Н. С. Полуектов). У якості основних наукових напрямків по аналітичній хімії були затверджені наступні: вивчення рівноваг комплексоутворювання й хімії екстракційних процесів, розробка високочутливих методів визначення мікрокількостей елементів і ін. Було рекомендовано ширше проводити дослідження, пов'язані з потребами нової техніки, по застосуванню комплексних сполук для поділу близьких по властивостях матеріалів, по практичному використанню сполук рідких елементів. Для посилення робіт із синтезу нових органічних реактивів і вивченню їхніх сполук вченій раді Інституту загальної й неорганічної хімії НАНУ було запропоновано організувати групу органіків-синтетиків.

В 1971 р. на проблемній розширеній координаційній нараді в Одесі з оглядовою доповіддю виступив А. Т. Пилипенко. В. А. Назаренко, В. П. Антонович, Е. І. Шелехина доповіли про дослідження взаємодії молібдену із триоксифлуороном. Розробкою люмінесцентних методів визначення мікрокількостей елементів і їхнім концентруванням займалися   Н. С. Полуектов, М. А. Тищенко, Л. А. Алакаєва. Кілька доповідей ставилося до області спектрального аналізу (Н. Ф. Захарія, Л. І. Карпенко). На нараді була звернена увага на недостатню кількість методів визначення основних компонентів різноманітних матеріалів і рекомендувалося приділяти більше увагу застосуванню фізичних методів дослідження й розробці питань  теорії  екстракції.

В 1972 р. у Донецьку проведене чергова розширена координаційна нарада, на якому були заслухані доповіді про розвиток атомно-абсорбційного методу аналізу (Н. С. Полуектов), про екстракції аміних комплексів металів монокарбоновими кислотами і її застосування в аналітичній хімії (І. В. Пятницький). Про роботи, проведених на кафедрі аналітичної хімії Донецького університету, по нових прийомах групової й виборчої екстракції елементів в аналітичній хімії доповів І. А. Шевчук. Дослідженням взаємодії меркаптобензилідазола з катіонами деяких металів присвятила свій виступ завідувачка кафедрою аналітичної хімії Донецького політехнічного інституту К. А. Уварова. До найцікавішим ставляться дослідження екстракційних процесів, а також розробка екстракційно-фотометрічних методів і методів визначення основних компонентів у складних  сполученнях.

В 1973 р. в Ужгороді на координаційній нараді по аналітичній хімії були заслухані інформаційні повідомлення керівників дослідницьких колективів України. Представлені доповіді, наприклад про застосування основних барвників для екстракційно-фотометрічного визначення олова (Н. Л. Шестидесятна) або про комплексоутворення й екстракції різних елементів (Б. І. Набиванєц, П. II. Кит і ін.), свідчили про високий науковий рівень проведених досліджень. Велике наукове значення представляло також вивчення механізму утворення різнолігандних комплексів, що містять основні барвники, і їхнє застосування в аналізі.

На нараді були визначені найбільш перспективні напрямки аналітичної хімії, і в першу чергу вивчення стану й реакційної здатності іонів у розчинах, кислотно-основних властивостей органічних реагентів, обчислення їхніх констант протопізації, дослідження рівноваг комплексоутворення одноріднолігандних і різнолігандних комплексів, процесів екстракції комплексних сполук і їхнє використання в аналізі, розробка екстракційно-фотометрічних, екстракційно-флуориметрічних, хемілюмінесцентних, кінетичних і інших методів визначення мікрокількостей елементів і їхнього концентрування.

Були заслухані доповіді А. Т. Пилипенко «Стан і шляхи розвитку спектрофотометрічних методів аналізу», Н. П. Комаря «Кислотно-основні рівноваги», «Хімічна метрологія і її завдання», К. Н. Міхалевича «Окислювально-відновний потенціал - найважливіша енергетична характеристика редокс-системи», В. Т. Чуйко «Деякі питання теорії співосадження й впровадження неорганічних осаджувачів», І. А. Шевчука «Деякі питання стану комплексних іонів у розчинах» і ін.

В 1974 р. у Києві був підведений підсумок діяльності й затверджений звіт Наукової ради НАНУ по проблемі «Аналітична хімія». Особлива увага приділялася процесам екстракції й соекстракції для поділу макро- і мікрокомпонентів у складних системах і для визначення ряду елементів, вивченню механізму утворення різнолігандних комплексів і їхньому застосуванню в аналізі, механізму деяких люмінесцентних, хемілюмінесцентних і кінетичних реакцій і їхньому практичному використанню, визначенню елементів у твердій речовині без попереднього розчинення, розробці атомно-абсорбційних, полум'яно-фотометричних і інших методів аналізу. До цього часу вчені України почали дослідження із флуоресценції в умовах глибокого охолодження й по застосуванню газової хроматографії хелатів для визначення металів. В Інституті загальної й неорганічної хімії НАНУ був сконструйований і налагоджений випуск хемілюмінесцентного фотометра.

Велике практичне значення мало визначення нарадою перспективних напрямків: розробка методів поділу й визначення з великою точністю макрокількостей у складних системах, використовуваних у новій техніці, методів аналізу органічних сполук і біологічних об'єктів, електрохімічних методів визначення макро- і мікроелементів для контролю в сільськогосподарському виробництві; розвиток робіт з теорії осадження з метою концентрування мікроелементів; застосування математичних методів планування експерименту.

В 1975 р. на нараді у Львові основна увага була приділена проблемам аналітичної хімії, пов'язаним з народним господарством. Про шляхи розвитку фотометричних методів аналізу доповів А. Т. Пилипенко. Н. С. Полуектов розглянув сучасні методи визначення мікродомішок лантаноідів у препаратах рідкісноземельних елементів з використанням кристалофосфорів. В. А. Назаренко узагальнив матеріал по утворенню різнолігандних комплексів високовалентних елементів і застосуванню їх в аналізі. І. В. Пятницький виклав результати теоретичних і експериментальних досліджень різнометальних комплексів оксикислот і багатоатомних спиртів.

Відомо, що для сучасного стану аналітичного контролю багатьох технологічних виробництв велике значення мають експресні й високоточні методи аналізу макрокомпопентів. У цьому зв'язку цікаві результати по екстракції макрокомпонентів лужньоземельних елементів за допомогою нового реагенту   БТ привів Ф. П. Горбенко.

Були заслухані доповіді вчених Львова й Кишинева. Великий інтерес представляють дослідження з хемілюмінесцентних реакцій, процесам комплексоутворювання, аналізу органічних речовин, полярографії, гетерополікислотам і фізико-хімічним методам аналізу продуктів харчування, механізму утворення різнолігандних і різнометальних комплексів і їхніх екстракційних властивостей, а також механізму флуоресцентних, хемілюмінесцентних і кінетичних реакцій. Приділено увагу дослідженням, спрямованим на використання кристалфосфорів у флуориметрічному аналізі, і по флуоресценції в умовах глибокого охолодження. Зросла питома вага робіт, присвячених квантово-хімічним розрахункам і статистичним методам планування експерименту. Схвалено результати робіт з аналізу стандартних зразків і акцентована увага на доцільності розширення цих робіт.

В 1976 р. на координаційній нараді в Кишиневі було поставлене питання про розширення робіт з аналітичної хімії й про впровадження їх. Аналізуючи публікації в «Журналі аналітичної хімії» за 30 років, А. Т. Пилипенко й Л. А. Пилипенко охарактеризували основні теоретичні й практичні аспекти розвитку цієї галузі. Н. С. Полуектов, Л. І. Кононенко, Н. П. Ефрюшина й Г. Н. Корольова розглянули спектри люмінесценції лантаноідів у розчинах комплексів і в кристалофосфорах, а також проблему підвищення селективності фотометричних методів визначення рідкісноземельних елементів із застосуванням двох безбарвних конкуруючих лігандів. В. А. Назаренко й В. П. Антонович доповіли про вплив конкуруючих комплексантів при визначенні констант утворення мономерних гідроксокомплексів металів.

Великий інтерес викликали повідомлення Ф. П. Горбенко й І. В. Пятницького про соекстракції мікрокількостей елементів і екстракції макрокількостей металів у вигляді хелатів. Досить перспективним для хімічного аналізу виявилося використання коливальних хімічних реакцій, вивчених К. Б. Яцимирським і Л. П. Тихоновій. Аналізу природних вод присвячені доповіді Л. В. Шевченко, В. П. Портретного й Б. І. Набиванца.

Нарада визначила напрямку аналітичної хімії, які необхідно найбільше інтенсивно розвивати. До них були віднесені в першу чергу теоретичні основи аналітичної хімії й фізико-хімічних методів аналізу, методи визначення органічних речовин і контролю біологічно активних речовин і т.п.

В 1977 р. в Одесі були розглянуті результати наукових праць, а також перспективи розвитку досліджень в області аналітичної хімії й проблеми застосування їх у контролі виробництва. У нараді взяли участь близько 50 представників установ Академії наук Української РСР, вищих навчальних закладів і галузевих інститутів республіки. Уперше були повідомлені матеріали по історії розвитку аналітичної хімії на Україні за роки Радянської влади (Н. С. Полуектов, В. Т. Мищенко). Про новий напрямок титриметрічного аналізу - тиолометрії, її теоретичних основах і застосуванні розповів А. Т. Пилипенко. Комплексоутворювання триоксифлуоронатів і їхніх похідних з деякими елементами (цинком, вольфрамом та ін.) з'явилося темою доповідей В. А. Назаренко, О. О. Відлюдько й О. Н. Полуектової зі співробітниками. Цікаві дані щодо вивчення екстракції макрокількостей барію у вигляді внутрішньокомплексних сполук привів Ф. П. Горбенко. Великий інтерес викликало повідомлення про досягнення в розробці теоретичних основ емісійного спектрального аналізу, його використанні для контролю виробництва (Н. Ф. Захарія, Л. І. Карпенко).

На цій координаційній нараді було показано, що в наші дні роботи, присвячені різнолігандним сполукам, новим напрямкам флуоресцентних методів аналізу рідкісноземельних елементів з використанням флуоресценції комплексних сполук і кристалофосфорів, а також вивченню мікродомішок за допомогою спектрального аналізу, характеризуються високим науковим рівнем і мають велике теоретичне й практичне значення.

В 1978 р. у Чернівцях у координаційній нараді взяли участь представники академічних установ, вузів і науково-дослідних інститутів України й Молдавії. Були заслухані доповіді видних учених. Особливо варто виділити виступу А. Т. Пилипенко, присвячене розвитку аналітичної хімії на Україні, І. В. Пятницького про нові варіанти методів визначення стійкості комплексів у розчині й Ф. П. Горбенко про нові результати дослідження субстехіометрічної екстракції катіонів металів.

Великий інтерес викликали доповіді чернівецьких учених В. П. Денисенко, Л. Д. Карасячої й Л. А. Альботи по впливі бічетвертинних амонієвих сполук на процеси комплексоутворювання. Ці дослідження є перспективними, оскільки використання поверхнево-активних речовин дозволяє підвищити чутливість фотометричних і інших методів визначення мікрокількостей елементів. Повідомлено результати робіт з теоретичних основ аналітичної хімії, розробці нових варіантів методів дослідження комплексоутворювання    в розчинах.

Розглянуто комплекс програм для обробки спектрофотометрічних даних за допомогою електронно-обчислю­ вальних машин, а також фотометричні, екстракційно-фотометрічні флуоресцентні, хемілюмінесцентні, кінетичні, електрохімічні, атомно-абсорбційні й інші методи визначення елементів у природних і технічних   об'єктах.

Наукова рада по проблемі «Аналітична хімія» всі науково-дослідні роботи направив на рішення фундаментальних проблем в області теоретичних основ аналітичної хімії: розробку методів виділення, поділу, концентрування елементів і високочутливих специфічних методів їхнього визначення. За минулий період був досліджений зв'язок між станом деяких іонів металів у розчинах і їхній реакційній здатності, стан ступеня окислювання центрального іона в комплексних сполуках, вивчені різнолігандні комплекси багатьох елементів з лігандами й комплекси, що містять один ліганд і два метали, процеси екстракції комплексних сполук і їхнє застосування для екстракційного поділу й екстракційно-фотометрічного визначення елементів, розроблені фотометричні, екстракційно-фотометрічні, люмінесцентні, хемілюмінесцентні, атомно-абсорбційні й інші методи визначення мікрокількостей елементів і їхнє   концентрування.

З метою підвищення ефективності розвитку наукових досліджень в області аналітичної хімії Наукова рада визначила найбільш важливі проблеми, а саме: повне використання фізичних методів дослідження, зокрема мас-спектрометрії, ЭПР і т.д., розробка методів роздільного аналізу близьких по властивостях елементів, визначення основних компонентів у складних сполученнях, інтенсифікація робіт зі структури органічних реактивів і їхніх властивостей. Рекомендувалося звернути увагу фахівців співосадженя на необхідність розширення досліджень в області аналізу природних і стічних вод і процесів співосадження, подальшого розвитку й впровадження електрохімічних методів аналізу макро- і мікроелементів у контролі сільськогосподарського виробництва. В останні роки встало питання про необхідність ширше використати математичні методи в плануванні експериментів і застосовувати ЕОМ в аналітичній практиці.

Розширене координаційне засідання, що відбулося в 1979 р. у Харкові, було присвячено проблемам дослідження різнолігандних комплексних сполук металів, кристалізаційному концентруванню й спектрофотометрічному визначенню суми важких металів у солях лужних металів методом атомної емісійної й абсорбційної спектроскопії, проблемам хімічної метрології, питанням використання ЕОМ в аналітичній хімії.

Особливо цікавими виявилися дослідження теоретичних основ і практичного застосування різних видів полярографії й інших електрохімічних методів аналізу. На базі емісійно-спектральних і атомно-абсорбційних методів аналізу розроблені й впроваджені методики аналізу речовин високої чистоти, матеріалів металургійного виробництва й об'єктів навколишнього середовища. Новими й перспективними в аналізі речовин високої чистоти є роботи зі спрямованої кристалізації мікродомішок.

Велика увага Наукова рада приділяє методологічній роботі, зокрема підготовці кадрів і проведенню навчального процесу. Наприклад, на координаційних нарадах 1971 і 1972 р. вирішувалося питання про постановку викладання аналітичної хімії у вузах України. У результаті обговорення з ініціативи Наукової ради ухвалено рішення про організацію й проведення щорічної республіканської школи-семінару для викладачів по актуальних питаннях аналітичної хімії. Перший такий семінар відбувся в листопаді 1972 р. у Дніпропетровську. У його роботі взяли участь завідувачі кафедрами аналітичної хімії й ведучі вчені-педагоги. Ю. І. Усатенко й А. М. Аришкевич, І. В. Пятницький доповіли про викладання аналітичної хімії в університетах, хіміко-технологічних, політехнічних і нехімічних інститутах.

В 1973 р. Наукова рада провела чергову школа-семінар, де ознайомив завідувачів кафедрами вузів з актуальними питаннями аналітичної хімії. На семінарі були заслухані доповіді А. Т. Пилипенко про стан і шляхи розвитку спектрофотометрічних методів аналізу, Н. П. Комаря про кислотно-основні рівноваги, І. А. Шевчука про деякі питання стану комплексних аніонів у розчинах, К. Н. Міхалевича про окислювально-відновний потенціал - найважливішій енергетичній характеристиці редокс-системи.

Діяльність Наукової ради незабаром починає розширюватися й здобувати нові форми. В 1975 р. у Дніпропетровську була проведена VII Українська республіканська науково-технічна конференція по контролі виробництва в металургійній і металообробній промисловості. На ній були підведені підсумки по впровадженню в промисловість хімічних і фізико-хімічних методів аналізу, зокрема спектрального й фазового.

Надалі Наукову раду організує ряд великих нарад і конференцій по аналітичній хімії. Так, в 1975 р. у Києві скликана наукова сесія, присвячена 70-річчю від дня народження академіка АН УРСР заслуженого діяча науки УРСР професора А. К. Бабко. В 1976 р. Наукова рада проводить у Києві IV Всесоюзну конференцію по застосуванню органічних реагентів в аналітичній хімії. У її роботі взяли участь представники 46 міст Радянського Союзу, а також Болгарії, Угорщини, ГДР, Польщі, Чехословаччини, Югославії.

Як результат подальшого розвитку діяльності Наукової ради по проблемі «Аналітична хімія» в 1976 р. був створений галузева Наукова рада при Внііреактивелектрон по проблемі аналізу феритових, сегнето-, п'єзоелектричних і конденсаторних матеріалів (голова - професор Ф. П. Горбенко). До складу його бюро ввійшли А. Т. Пилипенко, В. І. Пятницкий, В. В. Сухан і А. И. Волкова.

В 1977 р. у Донецьку відбулася перша координаційна нарада галузевої ради, присвячена аналізу матеріалів для нової техніки, на якому було вирішено провести уніфікацію й стандартизацію методів аналізу: розробляти й впроваджувати нові перспективні методи контролю основних компонентів системи, домішок, автоматичні методи контролю, асортименти стандартних зразків і сприяти їхньому випуску.

Наукова рада по проблемі «Аналітична хімія» проводить більшу організаційну роботу. Так, в 70-х роках на кафедрах вузів республіки, у відділах інститутів Академії наук України й у галузевих науково-дослідних інститутах постійно працювали наукові семінари. Незабаром стало можливим проведення республіканських конференцій.

У жовтні 1979 р. у Києві відбулася I Республіканська конференція по аналітичній хімії. На конференції працювали наступні секції: комплексні сполуки в аналізі; екстракція в аналітичній хімії; електрохімічні методи аналізу; методи аналізу матеріалів; спектральні методи аналізу; хемілюмінесцентні методи; газова хроматографія й кінетика в аналізі; концентрування в аналітичній хімії; актуальні проблеми викладання аналітичної хімії. Було розглянуте широке коло питань, пов'язаних з розвитком фундаментальних теоретичних досліджень по основних напрямках аналітичної хімії, вивченням механізму аналітичних реакцій, дослідженням комплексних сполук різного типу, розробкою теорії екстракційних процесів, методів поділу й концентрування, теорії дії органічних реагентів і т.д.

Великий інтерес викликав доповідь А. Т. Пилипеико, Н. С. Полуектова й І. У Пятницького, присвячений стану аналітичної хімії на сучасному етапі й перспективам її розвитку. Були сформульовані загальні завдання, що коштують перед аналітиками, у зв'язку з розвитком техніки, промисловості й сільського господарства, а також намічені шляху їхнього рішення.

В. А. Назаренко, С. В. Бельтюкова й Н. С. Полуектов розглянули новий метод визначення співвідношення компонентів у комплексах лантаноідів, здатних до люмінесценції у водяних розчинах. І. В. Пятницький доповів про комплекси металів з монокарбоновими й оксикислотами, здатними координувати інші електронегативні ліганди різної хімічної природи. А. Т. Пилипепко й Л. И.   Савранський обговорили питання квантовохімічного підходу до кількісної інтерпретації структури речовини.

К. Б. Яцимирський освітив перспективу розвитку й використання кінетичних методів для аналізу біологічних об'єктів (природних вод на зміст у них токсичних і інших речовин).

Кілька доповідей було відкрито різнолігандним комплексним сполукам, що флуоресцює комплексним сполукам металів з різними органічними лігандами, процесам сольватації, спектро-фотометрічним і люмінесцентним реакціям за участю поверхнево-активних речовин і з'ясуванню механізму цих реакцій, комплексоутворюванню із сірковмісними лігандами з використанням методів електронної, ІК- і Эпр-спектроскопії.

Крім того, був розглянутий зв'язок між хімічним складом, будовою іонних асоціатів основних барвників і їх экстрагованістю різними розчинниками, застосування хлороформних розчинів монокарбонових кислот для екстракції елементів органічними речовинами, методи контролю навколишнього середовища (стічних і природних вод), методи визначення металів у різних промислових матеріалах і методи концентрування домішок з метою їхнього аналітичного визначення.

Були представлені доповіді по спектральних, атомно-абсорбційних і рентген-флуоресцентних методах аналізу, у яких обговорювалися фактори, що визначають величину меж виявлення й систематичних погрішностей при оцінці змісту домішок в особливо чистих матеріалах. Розглянуто перспективи застосування экстракційно-атомно-абсорбційній спектрофотометрії для аналізу металів природних і стічних вод, методів визначення мікро- і макрокількостей металів у природних і стічних водах, методів аналізу феритових, резистивних, сегнетоп’єзоматеріалів, высокоуглеродистых і легованих сплавів заліза.

На конференції були заслухані доповіді на вибір оптимальних умов газохроматографического аналізу хелатов металів з використанням термодинамічних функцій розчинення, по розробці методів визначення хлорпропионовых кислот і їхніх натрієвих солей у природних і стічних водах. Обговорювалися проблеми викладання аналітичної хімії на Україні: необхідність складання сучасного підручника з аналітичної хімії, викладання аналітичної хімії студентам технологічних спеціальностей і т.д.

Такого роду конференції по аналітичній хімії, безсумнівно, будуть сприяти подальшому розвитку фундаментальних і прикладних досліджень в області аналітичної хімії.

У 1997 року Наукова Рада НАН України відновила свою діяльність. Рішенням відділення хімії НАН України її головою було призначено зав. кафедри аналітичної хімії КНУ, професора Володимира Миколайовича Зайцева

Починаючи з 2002 року проходять щорічні сесії ради