АНАЛІТИКА ТА АНАЛІТИКИ ОДЕСИ В 20 СТОЛІТТІ1


Аналітика Одеси в 20 столітті починалася з досліджень хімічного складу вод Чорних, Азовського морів і лиманів, лікувальних брудів, ґрунтів, вапняків, деяких харчових продуктів, виконаних професорами Новоросійського університету А. А. Вериго, П. Г. Мелікашвілі, С. М. Танара, В. М. Петріашвілі.

В 1910 р. Е.С. Бурксер, учень П.Г. Мелікашвілі, організував першу в Росії радіологічну лабораторію, перед якою були поставлені завдання вивчення сполуки й радіоактивності мінералів, природних вод і лікувальних брудів півдня Росії. Саме в цій організації (з 1932 р. - Укргиредмет, з 1958 р. - лабораторії ІОНХ АН УРСР, з 1977 р. - Фізико-хімічний інститут АН України) сформувалася одеська школа аналітичної хімії (ОШАХ), у джерел якої стояли Е.С. Бурксер і А.С. Комаровський. Професор Одеського хіміко-фармацевтичного інституту А.С. Комаровський (по сумісництву співробітник Укргиредмета) став центром притягання для талановитих студентів. Серед його учнів були І.М. Коренман, В.Т. Чуйко, Н.С. Полуектов, В.А. Назаренко, у майбутньому відомі хіміка-аналітики.

Стимули становлення ОШАХ були сугубо прикладні, пов'язані з необхідністю рішення завдань геохімії, металургії й хімічній технології рідких металів (лужних і рідкісноземельних, германія, цирконію й гафнію, ванадію), аналітичного контролю виробництва нових матеріалів для оптики, електроніки, атомної енергетики. Проблеми аналітичної хімії рідких металів в ОШАХ вирішували головним чином з використанням спектроскопічних методів: атомно-емісійного (Н. Ф. Захарія), полум'яно-фотометричного, атомно-абсорбційного й люмінесцентного (Н. С. Полуектов), спектрофотометрічного (В. А. Назаренко).

Прикладна спрямованість діяльності ОШАХ стимулювала розвиток фундаментальних досліджень в області аналітичної й координаційної хімії, спектроскопії. Серед найбільш значних досягнень ОШАХ можна відзначити роботи Н. С. Полуектова в області фотометрії полум'я, атомної абсорбції ртуті (метод холодної пари), спектрофотометрії й люмінесценції лантанідів; праці В. А. Назаренко в області теорії дії органічних реагентів, мономерного гідролізу іонів металів, аналітичної хімії германія; дослідження Н. Ф. Захарію по термодинамічному обґрунтуванню й прогнозуванню процесів хлорування, фторування в плазмі важколетких елементів, атомно-емісійному визначенню рідких тугоплавких металів з використанням хімічних реакцій у кратері електрода й плазмі дугового розряда.

Багато хто із цих досягнень можна назвати піонерськими. Це нові органічні реактиви на калій (дипикриламин), бор (Н-резорцин), цирконій (п-диметиламінофеніларсонова кислота), германій (о-дифеноли, триоксифлуорони), лантаніди, ніобій, тантал. Н.С. Полуектов одним з перших використав в аналітичній хімії каталітичні реакції, зокрема, реакцію відновлення Te(VI) хлоридом олова(II), катализируемую Re(III), екстракцію іонних асоціатів основних барвників з аніонними комплексами танталу, застосування кристалофосфорів для селективного й чутливого люмінесцентного визначення лантанідв. В.А. Назаренко запропонував ідеологію вивчення хімізму реакцій іонів металів з поліфукціональними органічними реагентами з урахуванням гідролізу координуючого іона й стану в розчині ліганда, у тому числі його таутомерії. Важливим внеском в аналітичну хімію германія стали методики його титриметрічного визначення за допомогою о-дифенолов і ЕДТА.

В ОШАХ уперше в СРСР починалися роботи з використання ізотопів в аналітичній хімії (для визначення Zr і Hf), був налагоджений випуск вітчизняних полярографів. У рамках ОШАХ був організований один з перших у СРСР міський аналітичний семінар і школа по атомно-емісійному аналізі для працівників заводських лабораторій.

Створені в ОШАХ методики аналізу були включені в різні Дст, Ости й ТУ, використані в системах аналітичного контролю різних рідкіснометальних виробництв.

У рамках ОШАХ за період 1943-2000 .г. опубліковано 16 монографій, частина з яких переведена в США, Китаєві, Польщі, Угорщині, Югославії; захищено 10 докторських і близько 100 кандидатських дисертацій. У вченій раді при ОШАХ захищали докторські дисертації аналітики Москви, Ленінграда, Києва, Кишинева, Іркутська, Омська, Ужгорода, Одеси.

Сьогодні в ОШАХ працюють учні й послідовники Н. С. Полуектова, В. А. Назаренко, Н. Ф. Захарію. Вони зайняті питаннями визначення хімічних форм елементів у нових неорганічних матеріалах, використанням люмінесценції лантанідів у біомедичному аналізі, створенням нових стандартних зразків состава.

На закінчення хотілося б відзначити кілька загальних положень.
Створення одеської школи хіміків-аналітиків можна назвати історичною флуктуацією. З Одесою зв'язані імена багатьох видатних учених, наприклад, Мєчнікова, Тамма, Менделєєва, Зелінського, Борескова. Але всі вони їхали з Одеси, а їх головні наукові досягнення пов'язані з Москвою, Ленінградом, Новосибірськом. У випадку школи хіміків-аналітиків її фундатори й послідовники всю свою наукову діяльність зв'язали з Одесою, звичайно,  співпрацюючи з аналітиками різних наукових шкіл.
Стимули становлення й розвитку цієї школи були сугубо прикладні, про що мова йшла на початку доповіді. Констатація цього факту зовсім не означає, що ефективний розвиток аналітичної хімії можливо лише в процесі рішення практично важливих завдань. Але у випадку одеської школи необхідність забезпечити аналітичний контроль різних виробництв рідких металів стимулювала фундаментальні дослідження в області атомної й молекулярної спектроскопії, хімії координаційних сполук, теорії дії органічних реагентів.
Прикладна заклопотаність колективу аналітиків наклала своєрідний відбиток на його моральний клімат. Коли результати твоєї роботи оцінюють по чітких і об'єктивних критеріях практичної корисності, залишається мало часу на напівнаукову суєту, амбіції й підрахунки числа опублікованих робіт.
Може бути тому в лабораторіях Полуектова, Назаренко захоплено й плідно працювали аспіранти, здобувачі й стажисти з різних міст Союзу, а в Одесу в спецрадах по захистах дисертацій по аналітичній хімії охоче приїжджали здобувачі з Москви й Ленінграда, Омська й Іркутська, Києва, Кишинева, Харкова, Донецька, Ужгорода.
Ті, хто працював поруч або разом з Н. С. Полуектовим, В. А. Назаренко, Н. Ф. Захарієй, добре пам'ятають, що це були не тільки великі вчені, але і яскраві особистості, чий науковий і моральний авторитет був незаперечний. Тому й сьогодні їх згадують із найглибшою повагою й любов'ю.
Додаткові відомості про розвиток аналітичної хімії в Одесі допитливий читач може знайти в біобібліографіях «Микола Сергійович Полуектов. Київ. Наукова думка, 1986», «Василь Андрійович Назаренко. Одеса. ОБАБ ім. М. Горького. 2001», у статті В. П. Антоновича й В. Т. Мищенко «Аналітична хімія» із книги «Нариси розвитку науки в Одесі». Одеса, з «Титул», 1995 г.


 [1]Розширені тези пленарної доповіді на міжнародному форумі «Аналітика й аналітики». Воронеж 2003 Воронежтонович, С. В. Бельтюкова, Н. П. Ефрюшина, С. Б. Мєшкова. Фізико-хімічний інститут ім. А.В. Богатського НАН України