Гравіметричні методи.

Раніше гравіметричні методи називали ваговими. Обумовлений компонент якою-небудь реакцією переводять у нерозчинну сполуку. Осад, що утворюєься, відокремлюють від розчину, сушать, часто прожарюють при високій температурі й зважують. Якщо хімічна формула сполуки, що зважує, відома, легко розрахувати й кількість вхідні в його сполуку потрібного нам компонента. Терези – звичайний аналітичний прилад, тому методи ці доступні для будь-якої хімічної лабораторії. Вони дуже точні, але тривалі й трудомісткі.
Теорія гравіметричних методів аналізу включає навчання про утворення опадів, формулює вимоги до вагових форм і т.д. Основна операція в гравіметричному аналізі – кількісне осадження обумовленого компонента. Отриманий осад повинен бути вільний від забруднень; необхідно, щоб він легко відокремлювався від розчину, інакше кажучи – відфільтровувався й промивався. Осад повинен або сам бути сполукою постійного складу, що неважко зважити (тобто сполукою нелетучою, негігроскопичним, інертним стосовно повітря), або переводитися в таку сполуку висушуванням або прожарюванням. Такі вимоги легко пред'явити, але важко реалізувати. Важливо усунути втрати за рахунок розчинення осаду, зменшити помилки, пов'язані із співосадженням і наступним осадженням (на готовому осаді) сторонніх компонентів. Але ж від гравіметричних методів потрібно, насамперед, висока точність. Ці методи дозволяють знизити відносну помилку визначення до 0,1 %. Однак зменшити помилки можна, лише добре володіючи теорією осадження, тому дослідження в цій області тривають.
Цікаві роботи з теорії осадження, виконані Н. А. Тананаєвим, сприяли тому, що в якості важливої й об'єктивної характеристики твердої фази затвердився добуток розчинності. Н. А. Тананаєв запропонував один із прийомів одержання чистих оcадів, його послідовники розвили теорію розчинності оcадів у кислотах, вивчали вплив так званого загального іона.

Один з найвідоміших аналітиків, лауреат Державної премії СРСР, Н. А. Тананаєв розробив також варіант краплинного аналізу, дробовий аналіз і безстружковий метод якісного аналізу. Автор книг «Аналітична хімія» (1934), «Об'ємний аналіз» (6-і видання, 1939), «Ваговий аналіз» (1931), «Безстружковий метод аналізу чорних, кольорових і дорогоцінних сплавів» (1948).

Інші дослідники докладно вивчали вплив різних умов осадження на розмір кристалів і чистоту оcадів, досліджували механізм утворення оcадів. Запропоновано багато науково обґрунтованих методів гравіметричного визначення елементів.
Істотну роль у гравіметричних методах грає використання різних комплексоутворюючих речовин для маскування компонентів, що заважають, застосування радіоізотопів для оцінки повноти осадження й ступені співосадження домішок. У якості реагентів-осаджувачів застосовують неорганічні й органічні сполуки. Реактиви ці або безпосередньо входять до складу, що утворюють малорозчинні сполуки, або створюють умови для випадання осаду, що включає інші сполуки.
Відносно новим напрямком є термогравіметрия в її різних варіантах. Спеціальні прилади автоматично фіксують у цьому випадку зміна маси речовини залежно від температури. Сучасні пристрої – дериватографи – одночасно записують криву зміни маси з температурою, першу похідну цій кривій і диференціальну  термоаналітичну криву. Подібні криві необхідні при розробці нових гравіметричних методів: вони дають відомості про перетворення осаду при нагріванні, допомагають вибирати інтервал температур для висушування або прожарювання осаду. Термогравіметричні методи й безпосередньо використовують для аналізу. Наприклад, зміст кальцію, стронцію й барію можна визначити без їхнього поділу по дериватограмі оксалатів цих елементів.
Гравіметричні методи поступово поступаються місцем фізико-хімічним і фізичним методам аналізу, особливо в області досліджень. Та й у практиці хімічного аналізу частка гравіметричних методів неухильно зменшується. Істотно, однак, що процеси осадження й співосадження привертають увагу у зв'язку з їхнім використанням для поділу й концентрування елементів, причому не тільки в аналітичній хімії. Крім того, гравіметричні методи відіграють велику роль в елементному аналізі органічних сполук.