Кінетичні методи. Швидкість хімічної реакції залежить від концентрації реагуючих речовин, а виміряти цю швидкість неважко - наприклад, по нагромадженню продукту реакції. Найчастіше кінетичні методи базуються на прискоренні реакції обумовленими речовинами - каталізаторами. Ступінь прискорення залежить від концентрації каталізатора, що й дозволяє визначати його зміст. Методи відрізняються дуже низькою межею виявлення й простотою використовуваного обладнання: за ходом протікання реакції найчастіше стежать по зміні оптичної щільності розчину.

Ще в 1936 р. Н.С.Полуектов опублікував методику визначення ренію, засновану на тім, що цей елемент каталізує реакцію між двовалентним оловом і шестивалентним телуром, що супроводжується виділенням елементного телуру. Більші заслуги в розвитку кінетичних методів належать К.Б.Яцимирському, що разом зі співробітниками запропонував ряд нових прийомів аналізу, заснованих на вимірі швидкості реакції. Відома книга К.Я.Яцимирського «Кінетичні методи аналізу», що виходила двома виданнями.

Кінетичні методи використовуються у виробничих лабораторіях для масових аналізів. Так, у лабораторіях геологічної служби застосовуються кінетичні методи визначення іоду й срібла. Способи визначення платинових металів використовуються в кольоровій металургії; є, наприклад, гарні способи визначення малих кількостей іридію й осмію, а також інших елементів.

У чому особливість кінетичних методів? Про межу виявлення вже згадувалося. Дійсно ці методи часто дозволяють визначати незначні концентрації елементів – до стотисячних  часток мікрограма в одному мілілитрі розчину. Однак кінетичні визначення іноді нелегко відтворити - впливають різні неконтрольовані домішки й інші фактори. Частково цей недолік можна перебороти автоматизацією визначень; для цього розроблені відповідні пристрої й обладнання.