Глава 3 ВИКИДИ ТА ПОГЛИНАННЯ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ В УКРАЇНІ
Основні викиди парникових газів в Україні з данних Першого національного повідомлення з питань зміни клімату
У базовому 1990 році Україна займала п'яте місце серед країн Додатку І за кількістю викидів парникових газів. У 1998 році завдяки скороченню викидів внаслідок зниження виробництва, Україна перемістилась на 10 місце, їй передували Сполучені Штати Америки, Росія, Японія, Німеччина, Канада, Великобританія, Франція, Італія та Австралія (Мал.8).
Основним в дослідженнях з питань зміни клімату є розробка кадастру парникових газів, який якісно та кількісно визначає головні джерела та поглиначі парникових газів. Кадастр (інвентарізація) викидів та поглинання парникових газів є основою для оцінки джерел і поглиначів ПГ та необхідним засобом для наступного розвитку в рішенні проблеми глобальної зміни клімату. Також кадастри викидів та поглинання ПГ різних країн допомагають оцінювати викиди ПГ та відносний внесок кожної країни, Сторони Конвенції, в глобальну зміну клімату. Більше того, постійно поновлюваний кадастр на національному та міжнародних рівнях є основою для оцінки рентабельності та можливості проведення заходів з пом'якшення антропогенного впливу на зміну клімату.
Національний кадастр - це докладний перелік всіх викидів парникових газів в різних галузях виробництва та в результаті інших видів людської діяльності в певній країні, та поглинання парникових газів, їх оцінена кількість. Національні кадастри повинні поновлюватися кожен рік, викиди ПГ та їх поглинання перераховуються при зміні данних та рекомендацій РКЗК та МГЕЗК.
Відповідно до вимог Конвенції Україна має надавати до Секретаріату РКЗК свої щорічні інвентарізації викидів та поглинання парникових газів та національні повідомлення з питань зміни клімату.
В Україні були проведені розрахунки щодо викидів та поглинання парникових газів при підготовці Першого національного повідомлення з питань зміни клімату. При розробці національного кадастру ПГ в Україні згідно за рекомендаціями МГЕЗК враховувались три ПГ прямої дії: вуглекислий газ СО2, метан СН4, закис азоту N2O та ПГ непрямої дії: моноксид вуглецю СО, оксиди азоту NOx та леткі неметанові органічні сполуки. Парникові гази непрямої дії безпосередньо не є парниковими газами, але опосередковано впливають на парниковий ефект в результаті хімічних реакцій в атмосфері.
Перше національне повідомлення України з питань зміни клімату, розроблене під керівництвом Міністерства екології та природних ресурсів України та за участю ряду міністерств, відомств, закладів та організацій, було надане до Секретаріату РКЗК у лютому 1998 року.
При розробці національного кадастру парникових газів в Україні розглядались 5 категорій джерел та поглиначів ПГ: енергетика (включаючи транспорт), промислові процеси, сільське господарство, лісове господарство та землекористування, відходи.
На мал.9 наведено відносні внески головних парникових газів в сумарному викиді ПГ в Україні в 1990 році. Як бачимо, найбільший внесок у викиди ПГ вносить вуглекислий газ. І сьогодні найбільший внесок в викиди парниквих газів робить СО2.
Джерела викидів парникових газів в Україні в 1998 році наведені на мал.10. Як бачимо, основне джерело викидів ПГ - це енергетика (82%), внесок сільського господарства - 8%, а промисловості та утилізації відходів - по 5%.
На малюнку 4 наведений відсотковий внесок різних виробництв та господарств в загальні викиди певного парникового газу в Україні в 1990р.
Як бачимо, основна кількість викидів вуглекислого газу - 95% утворюється при видобутку, транспортуванні та спалюванні органічного палива - вугілля, нафти та природного газу.
Основна кількість викидів метану та закису азоту теж утворюється в енергетиці. Внесок вуглекислого газу в загальні викиди ПГ найбільш значний і складає 75% від загального викиду парникових газів.
Частка метану в загальних викидах ПГ на Україні досягла 24%. Найбільші викиди метану утворюються при видобутку, транспортуванні та споживанні палива. Крім енергетичної галузі багато метану виділяється в результаті сільськогосподарської діяльності та при утилізації відходів.
Викиди закису азоту - менш значні, вони склали 1% від загальних викидів парникових газів.
За період з 1990 по 1998 роки викиди вугдекислого газу, метану та закису азоту в Україні значно зменшилися (мал.11). Наприклад, в 1990 році кількість викидів вуглекислого газу від промислових процесів складала 32,8 тис.т СО2 , а в 1998 році ця кількість зменшилася до 15,9 тис.т СО2. Загальна кількість викидів СО2 в Україні в 1998 році складала 194,11 млн.т.
В промисловості викиди парникових газів пов'язані з наступними промисловими процесами: виробництвом азотної кислоти, виробництвом адіпінової кислоти, виробництвом та споживанням СО2 (головне джерело - виробництво аміаку, головний споживач - виробництво карбаміду), виробництвом цементу, виробництвом та споживанням вапна (головні споживачі - цукрова промисловість та будівництво), споживанням вапняку (головні споживачі - виробництво чавуну та сталі та виробництво скла), виробництвом та споживанням соди та інші.
Найбільші викиди ПГ в промисловості пов'язані з викидами вуглекислого газу. Кількість викидів СО2 та N2O від промислових процесів в Україні в 1990 році представлені в табл.2 та табл.3
Таблиця 2
Викиди СО2 від промислових процесів в Україні в 1990р.
|
Джерело |
Викиди СО2, млн.тонн |
|
Виробництво цементу |
8,75 |
|
Виробництво та споживання вапна |
4,53 |
|
Виробництво та споживання соди |
1,0 |
|
Споживання вапняку та доломіту |
10,97 |
|
Виробництво та споживання соди |
6,54 |
Таблиця 3
Викиди N2O від промислових процесів в Україні в 1990р.
|
Джерело |
Викиди N2O, тис.тонн |
|
Виробництво азотної кислоти |
7,51 |
|
Виробництво адипінової кислоти |
0,82 |
Як бачимо з таблиць, найбільші викиди СО2 відбуваються при виробництві цементу, а викиди закису азоту - при виробництві азотної кислоти.
В табл.4 наведені кількості викидів ПГ непрямої дії від промислових процесів. Ми бачимо, що самі великі викиди СО - біля 2 млн. т на рік утворюються при виробництві доменного агломерату в металургійній промисловості, а також при виробництві цементу (350 тис. т) та вапна (515 тис.т).
Таблиця 4
Викиди парникових газів непрямої дії від промислових процесів в 1990р.
|
Виробництво |
Обсяг в 1990р., тис.тонн |
Викиди парникових газів, тис.тонн |
|
|
СО |
NOx |
||
|
Агломерат доменний |
60926,5 |
1998,5 |
24,37 |
|
Кокс |
34666,8 |
107,81 |
10,40 |
|
Прокат чорних металів |
38600,0 |
62,92 |
15,83 |
|
Сталь |
52600,0 |
123,61 |
32,61 |
|
Чавун |
44900,0 |
- |
4,04 |
|
Азотна кислота |
2780,2 |
8,87 |
- |
|
Аміак синтетичний |
5149,6 |
5,46 |
3,97 |
|
Фосфорні добрива |
593,0 |
0,12 |
0,02 |
|
Нафта, первинна переробка |
58981,3 |
1,77 |
0,06 |
|
Вапно |
8677,0 |
514,6 |
27,7 |
|
Клінкер(цемент) |
17500,0 |
350,0 |
39,9 |
|
Сода кальцинована |
1119,5 |
7,9 |
0,2 |
Дуже великі викиди метану спостерігаються при переробці твердих міських відходів. Одна з найбільш важливих екологічних проблем України - це переробка твердих міських відходів. За даними національної статистики в 1990 році обсяг твердих міських відходів оцінювався в 11 млн. тонн, з яких близько 8% було перероблено на сміттєвоспалюючих заводах Києва, Харкова та Севастополя. Метан від сміттєвих звалищ в 1990 році не уловлювався і його сумарні викиди склали 885,5 тис. т. Викиди N2O від спалювання твердих міських відходів склали 0,13 тис. т.
Загальні ж кількості викидів СН4 в Україні в 1998 році складали 111млн.т, а N2O – 10,8 млн.т.
При обробці міських стічних вод на очисних спорудах також виділяється метан. У 1990 році в Україні накопичилось 3684 млн м3 міських стічних вод, з яких 97% були оброблені на очисних спорудах. Обсяг стічних вод, оброблюваних в анаеробних умовах, складає 15%. Сумарний обсяг викидів метану від міських стічних вод склав 34,5 тис.т.
В табл. 5 представлені обсяги стічних вод та оцінки викидів метану по галузях промисловості. Як бачимо з таблиці, найбільші промислові викиди метану спостерігаються в харчовій промисловості, а також при виробництві добрив і в металургійній промисловості.
Таблиця 5
Оцінка викидів метану від промислових стічних вод в Україні
|
Промисловість |
Щорічне скидання стічних вод, млн.м3 |
Стічні води, оброблені на очисних спорудах, млн.м3 |
Щорічний викид СН4, тис.тонн |
|
Чорна металургія |
1790,0 |
755,0 |
1,08 |
|
Кольорова металургія |
25,9 |
11,1 |
0,02 |
|
Виробництво добрив |
537,5 |
320,1 |
1,94 |
|
Харчова промисловість |
197,4 |
68,7 |
5,08 |
|
Целюлозно-паперова промисловість |
102,1 |
93,6 |
1,04 |
|
Нафтопереробка |
26,5 |
14,9 |
0,41 |
|
Текстильна промисловість |
31,8 |
31,5 |
0,94 |
|
Разом |
|
|
10,51 |
Основні заходи щодо пом'якшення антропогенного впливу на зміну клімату в Україні
Основними заходами щодо пом'якшення антропогенного впливу на зміну клімату являються (мал.12):
1. Заходи по енергозбереженню (юридичні та нормативні закони, які сприяють енергозбереженню в країні; вдосконалення структури паливно-енергетичного комлпексу, розвиток енергозберігаючих технологій (наприклад, сонячні батареї) та впровадження прогресивних технологій в паливно-енергетичному комплексі
2. Вдосконалення землекористування, промислових процесів та впровадження прогресивних технологій в цих галузях
3. Введення нових та вдосконалення існуючих сміттєвопереробних потужностей
4. Насадження нових лісів на значних територіях (Як ми знаємо, ліси є одними з найкращих поглиначів вуглекислого газу. За рахунок лісів в Україні щорічно поглинається біля 50 млн. т СО2. Зрозуміло, нові насадження лісів покращать екологічну обстановку в країні та пом'якшать вплив антропогенного фактору на зміну клімату).
5. Впровадження альтернативних та відновлюваних джерел енергії.